Кедровий горіх

Кедровий горіх — загальна назва, вживана щодо насіння деяких видів рослин роду Сосна (Pinus), які саме тому і називаються кедровими соснами. Найчастіше за все кедровими горіхами називають насіння сосни сибірської (Pinus sibirica). У той же час, насіння справжніх кедрів неїстівне. Кедровий горіх — усталений термін, однак з наукової точки зору голонасінні рослини, до яких і відноситься кедр, взагалі не можуть мати плодів. У Росії рослина отримало популярність на рубежі XVII—XVIII століть під народною назвою «сибірський кедр», або просто «кедр». Наприклад, у так званому Сибірському литописі Сави Єсипова XVII століття: «...на цім же камені ростяху деревие різне: кедри і прочая...» Кедр або цедр (Ceder) - це старовинна назва кедра європейського. Так називали його стародавні римляни. При захопленні острова Крит римляни побачили там дерева, дуже схожі за формою крони і шишок на найпопулярніше дерево їхньої батьківщини, і назвали їх кедровими (cedrus), тобто схожими на кедр деревами. Цей термін став науковою родовою назвою цих дерев. Пізніше тверде латинське цедр (Ceder) перетворилося на м'яке італійське: спершу цедро (Cedro) і потім цембро (Cembro). Так стали називати європейський кедр, іменований науково кедровою сосною. Наука не зберегла відомостей про те, як називали кедр наші предки-слов'яни, хоча, напевно, так і називали. А він ріс у східній частині володінь Великого Новгорода. Можливо, що термін «кедр» прийшов до нас з християнськими іконами, які спочатку писали тільки на дощечках з ліванського кедра, єдиною деревної породи, що росте на батьківщині християнства - Палестині. Чим же багатий кедровий горіх насправді. Головна його відмінність – високий вміст амінокислот, багато з яких незамінні для людського організму і відсутні в інших продуктах. Особливу значимість несе аргінін. Він сприяє правильному розвитку дитини, а тому обов'язковий для дітей, вагітних і годуючих жінок. Вчені розкрили харчову цінність кедрових горіхів, яка вражає різноманітністю корисних елементів, що містяться в складі: Кедровий горіх багатий гамма-токоферолом (в 100 г – 74,3% добової норми), альфа-токоферолом (відповідно – 62,2%), вітамін К (філлохинон) (44,9%), нікотиновою кислотою (вітамін РР) (24,6%), вітамін В1 (тіамін) (22,2%), біотин (20,0%), вітамін В2 (рибофлавіном) (11,3%), холін (11,2%). У мінеральному складі переважають: марганець (447,3%), ванадій (232,5%), бор (214,3%), кобальт (211,0%), кремній (166,7%), мідь (134,5%), цирконій (102,8%), фосфор (72,5%), срібло (70,7%), магній (63,8%), цинк (52,6%), рубідій (44,0%), залізо (36,2%), молібден (35,7%), хром (35,4%), калій (24,3%), сірка (15,0%), селен (10,4%). Кедровий горіх містить білки (17,1%), у складі яких – незамінні і замінні амінокислоти (до 100 м – відповідно 20,0% і 18,1% добової норми). У складі незамінних амінокислот переважає валін (27,6%) та ізолейцин (27,0%); у складі замінних амінокислот – аргініну (39,5%). Проте особливо виділяється кедровий горіх за змістом ненасичених жирних кислот (128,9%), особливо поліненасичених омега-6 жирних кислот (349,8%, а саме – лінолевої). Дуже цікавим є зміст в кедрових горіхах ненасичених так званих ейкоза-кислот (жирних кислот, що містять 20 атомів вуглецю; від грецького "είκοσι" (ейкози) – 20), з яких в організмі людини синтезуються ейкозаноїди – паракринні гормони. Паракринні гормони – гормони "місцевої дії, що контролюють практично всі метаболічні процеси – тонус судин, артеріальний тиск, стан бронхів, кишечника, матки. Ейкоза-кислоти, що містяться в кедрових горіхах, – це: гадолеинова (ейкозенова) кислота 20:1, омега-11 (0,870 р); ейкозадіеновая кислота З 20:2, омега-6 (0,404 г) і ейкозатрієнова кислота З 20:3, омега-3 (0,350 р). Ці кислоти вкрай рідко зустрічаються в рослинах і цінні саме як потенційні джерела утворення медіаторів реакцій метаболізму – ейкозаноїдів. Кедровий горіх і характеризується високим вмістом фітостеролів (в 100 г – 256,4% добової норми), основну частину яких складає бета-ситостерол (330,0%) Кедрові горіхи здавна застосовуються в народній медицині. Народна медицина радить вживання товчені горіхи з медом при захворюваннях шлунково-кишкового тракту: гастрити, хронічному панкреатиті, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки; при цих же проблемах вживається і отримана пресуванням кедрова олія. Настоянки на кедрових горіхах використовуються для підвищення імунітету, для боротьби із застудою та вірусами. Для потенції Щоб підвищити потенцію рекомендується взяти 100 г чистого горіха, перетерти, розбавити водою (0,5 склянки) і пити щодня по 1 разу. Горілчана настоянка 30 г кедрових горіхів очистити від лушпиння і залити 1/2 л горілки. Настоювати 40 днів. Настоянку приймати, починаючи з 5 крапель в день, щодня збільшуючи дозу на 5 крапель. Коли доза становитиме 25 крапель, ліки пити 5, потім 10, 15, 20, 25 г на день. Лікування триває місяць. Горілчана настоянка для лікування суглобового ревматизму, подагри, при порушенні обміну речовин, авітаміноз Товчені горіхи разом зі шкаралупою залити горілкою (горілка повинна покривати горішки на 5 - 6 см). Суміш настояти з медом 7 днів, процідити. Приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день протягом 1,5 - 2 місяців. Настоянка при лікуванні міоми 1 склянку горіхів потрібно залити 0,5 л горілки, або розведеного спирту. Потім закрити ємність і прибрати в темне місце на 14 днів. Під час настоювання посудину потрібно періодично збовтувати. Систематика прийому ліків наступна: тричі на добу по 15 мл (1 столова ложка) за 30 хвилин до прийому їжі (можна розводити з водою). Примітно, що ефективність цього засобу була частково доведена науковими дослідженнями. Шкаралупа кедрових горішків багата дубильними речовинами. З неї готують настоянки і відвари (2 - 3 столові ложки на склянку), які використовуються при запаленні слизових оболонок порожнини рота та інших органів, у вигляді примочок і обмивань - при хворобах шкіри (лишай, гнійничкових ураженнях, екземі та ін), опіках. Відвар шкаралупи кедрових горішків можна пити при шлунково-кишкових розладах. Він має в'яжучу, заспокійливу і протизапальну дію. Кедрові горіхи при грудному вигодовуванні і лактації Кедрові ядра вводять в раціон поступово. Для початку достатньо вживати по одній чайній ложці в день, тобто не більше 10 грамів. Якщо погіршень у стані не помічається ні у дитини, ні у годуючої мами, можна підвищувати добову дозу, поки вона не досягне 100 грамів. Дозволяючи будь-які горіхи годуючим мамам, варто пам'ятати, що цей продукт відноситься до сильних алергенів, особливо якщо мова йде про немовлят. Тому розумніше починати вживання кедрових ядер вже після досягнення дитиною 3-місячного віку. Рекомендована середньодобова норма У правильному дозуванні горіхи приносять користь абсолютно всім — і дітям, і дорослим. Дієтологи рекомендують з'їдати в день не більше 30 г насіння. Цієї кількості достатньо, щоб організм людини отримав добову дозу мінералів, вітамінів і не перебрав калорій. Адже насіння сибірської сосни мають високу енергетичну цінність: 670 ккал у 100 г продукту.